А на москалiв не вважайте, нехай вони собi пишуть по-своєму, а ми по-своєму. У ïх народ i слово, i у нас народ i слово. А чиє краще, нехай судять люди.
Тарас Шевченко. “Передмова до нeздiйсненного
видання “Кобзаря"
видання “Кобзаря"
Мова – це не просто спосiб спiлкування, а щось бiльш значуще. Мова – це всi глибиннi пласти духовного життя народу, його iсторична пам’ять, найцiннiше надбання вiкiв, мова – це ще й музика, мелодика, фарби, буття, сучасна, художня, iнтелектуальна i мисленнєва дiяльнiсть народу.
Олесь Гончар
Людина, яка втратила свою мову, – неповноцiнна, вона другорядна в порiвняннi з носiєм рiдноï мови.
Павло Мовчан
Хто не любить своєï рiдноï мови, солодких святих звукiв свого дитинства, не заслуговує на iм’я людини.
Й. Г. Гердер
Ще милiшою стає.
Павло Грабовський
Мова – це великий дар природи, розвинутий i вдосконалений за тисячолiття з того часу, як людина стала людиною.
Кiндрат Крапива
Поки жива мова в устах народу, до того часу живий i народ. I нема насильства нестерпнiшого, як те, що хоче вiдiрвати в народу спадщину, створену незчисленними поколiннями його вiджилих предкiв.
Костянтин Ушинський
Знищити нашу мову неможливо – це те саме, що запломбувати Ніагару [Лесь Танюк]
Мова зникає не тому, що її не вчать інші, а тому, що нею не говорять ті, хто її знає [Х.Арце].
Стан державної мови, рівень володіння нею, поширеність у різних сферах життя — усе це показник цивілізованості суспільства [Олександр Пономарів].
Рідна мова дається народові Богом, чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів [В. Захарченко].
Доля української мови – то є водночас й доля української держави й нації [Ігор Лосєв].
“Ти лиш храм збудуй, а люди в нього прийдуть” [Ліна Костенко].
“Я ще можу не противитись, коли ображають мене як людину, але коли ображають мій народ, мою мову, мою культуру, як же я можу не реагувати на це?” [Михайло Коцюбинський].
Унікальні логіко-лінгвістичні порівняння української та російської мов
Безліч українофобних "т.з. лінгвістів" стверджують, що українська мова є діалектом російської. Як українська мова може бути діалектом російської мови, якщо в українській 650 000 слів (літературних- 250 000 +400 000 застарілих і діалектних слів)? А в російській мові всього в усіх діалектах 115 000 слів (словник Даля). Чия мова є чиїм діалектом? Ми можемо вивести будь-яке російське слово зі слов'янським корінням, користуючись словником української мови. Але не кожне українське слово ви виведете, користуючись російським.
Тільки задумайтеся. Староукраїнське "од" (сучасне "від") задом наперед читається як "до" (зворотній напрямок). У російській же, як не намагайся, а з слова "от" слово "до" не отримаєш. У російській мові немає українських слів "до рогу" (до перехрестя), зате є похідне від них - слово "дорога". Немає в російській мові українського слова "прати" (є "стирать"), зате є похідне від нього - "прачка". Немає в російській мові українського слова "пружній" (упругий), зате є похідне від нього - "пружина". Немає слова "тягти" (тянуть), зате є "тяготы". Немає слова "гребти" (грести), зате є похідне від нього "грабли". Немає в російській мові слова "місити" (месить), зате є у російській похідне від нього - слово "миска" (посудина для замішування тіста).
У нас "пеньок" - "опеньки". В обох словах зустрічається корінь "пень". У російській же це буде "пенёк"-"опята" (у другому слові настільки викривили корінь, що слово пеньок вже не виходить). У
нас "сир-сироватка" (від слів сир м'яти - сироватка - то що залишається після віджимання сиру) (в обох словах корінь сир). У російській же мові настільки скривився корінь, що слово "сыр" вже не виходить - "сыворотка".
В українській мові "ведмідь" - той хто відає де мед. У російській же мові "медведь" - мед, який відає де він є. Маразм, чи не так? У нас "діти-дитина" (множина - однина). У російській же мові "дети-ребёнок" (множина-однина) , а "детина" (великан). Абсурд, чи не так?
Українською "бджола" (від слів "буде жалити"). Російською "пчела". В російській є слово "размякнуть", але українського слова "м'який" (мягкий) немає. У російській "шальной" є, а української слова "шал" (баловство) немає. У російській "порожняк" є, а слова "порожній" (пустой) немає. У російській "смерд" є, а "смердіння" нема. Є понівечене - "смрад". У російській і українській мові є така рослина - "солодка". Але українського слова "солодка" (сладкая) немає. Корінь цієї рослини солодкий на смак. У російській є слово "якобы", але українського слова "як" (как), від якого воно створене немає. У російській мові є "потуги", але немає слова "потужний" (мощный). У російській мові є слово "беспечный" (безтурботний), але немає українського слова, від якого він створений - "безпека" (безопасность). Від українського слова "кістка" (косточка) походить російське "кисть", "кисточка". Але українського "кістка" в російській немає.
Українське "бути-буду" (і там і там "у"). Російське "быть-буду" (не підкоряється одному правилу). У польській мові пишеться "jego" , але тільки російською прийнято читати це слово як "ево" використовуючи фрикативний звук під один і той самий символ, тобто в нашій українській чи польській мовах символ відображає лиш один звук, а не різні обидва відразу. Від українського дрібно "посікти" пішло слово "пісок" (тобто посічений дрібно), але слова "секти" як в українській, в російській мові немає. Звідси ж і українське слово "сокира" - від слова "сікти". А в російській йому відповідає тюркське "топор".
В українській "зобов’язувати" в корені присутнє слово "в’язати". В російській же мові букву "в" викинули - "обязывать". У російській замість українського слова "коло" вживають "круг". Але присутнє похідне від нашого "кола" - це російське і українське слово "колода" (в розрізі колоди в формі закладено коло). Російське "стена" походить від українського "з тину" - брали тин і обмазували його глиною. Українське слово "лан" (поле) присутнє в корені російського слова "поляна", але слова "лан" в російській мові немає.
Український ланцюжок "вітер-вітрило". Російський ланцюжок "ветер"-"парус". До Петра 1 в російських діалектах вживалося українське слово "ветрило" і "щегла" (замість західноєвропейського "мачта"). Порівняйте це з українським "щогла". До Петра 1 вживалося російське "тятя" - аналог українського "тато". Папа ж у російську мову потрапило з французького при Катерині 2-й. Так само і слов'янські назви місяців, ми, українці зберегли, а в Росії їх замінили на західноєвропейські відповідності. Маловикористовуване українське слово "годити" (угождать). Від нього походить російське "год", але слова "годити" в російській немає. Тобто "год" - це пора від врожаю до врожаю (годитися - родити). Зате є похідне від слова "годити" - це "выгода". З українського "лагодити" випало "го" - вийшло російське "ладить". Таким чином Ладога - це перекручене українське "Злагода" (спокій, порядок) - тобто дослівно - спокійне озеро. Українській ланцюжок "харчі-харчуватися-харчовий". Російський ланцюжок "харчи"-"питаться"-"пищевой". В українській мові буква "в" стабільна в таких словах "взяв", "дівати", "дів". У російській же мові такої сталості не спостерігається - спостерігається то поява літери "в", то букви "л" (чергування в-л): "взяЛ"-"деВать"-"деЛ". Український ланцюжок "розповідь-оповідання-оповідка-повідати-відати-скуштувати-відвідати-заповідати". Російський ланцюжок "рассказ-повествование-рассказ-поведать-ведать-отведать-посещать-завещать"- Не підкоряється одному правилу, таке враження, що набрана з різних слов'янських мов-діалектів. Український ланцюжок "керувати" - "кермо" - "корма". Російський ланцюжок "руководить" (руками водить) - руль (англійське слово яке вже синонімічно є і в українській) - корма. Для українців "намагатися" (на + могти) тобто пересилювати себе, перевершувати свої сили. У російській же мові йому відповідає слово "пытка" яскравий приклад різного способу мислення, закладеного в мові. Відповідно українська мова вчить працювати, а російська мова вчить лінуватися. Український ланцюжок "рух" - "ворушити" - "руйнувати". Російський ланцюжок "движение"-"ворошить"-"рушить".
У російській мові немає українського "плескати", але коли росіяни танцюють (пляшут) - вони плескають в долоні. Звідси і слова пляс, плясать. Українське "їжак" (від слів "їжа" в казках їжачок носить їжу на голках). Російське "ежик" - це зіпсоване українське "їжак", але слова "їжа" в російській немає. Зате є в російській "ешь" - похідне від "їжа". Українське "рідкий" - "рідина" походить від слова "родити". Без рідини нічого не родить на городі. Російське ж слово "жидкий" це викревлене на польський манер слово (поляки змінюють букви "р" на "ж", як в словах Ряшів-Жешув - українська і польська назва одного і того ж міста). Український ланцюжок "дух-дихати-дихання." (Всюди "х") Російський ланцюжок "дух-дышать-дыхание" ( "х" чергується з "ш" - немає сталості). Всі ці слова похідні від українського "дмухати" (м випала - вийшло дух).
Український ланцюжок: йти-прийти. Російський ланцюжок: идти-прийти. У російській мові є ім'я "Володя", але українського "володіти" (владеть) немає. Від українського "плутати" відпала "л" - вийшло російське "путать". Але слово "плут" в російській мові існують в первісному стані. Український ланцюжок: зростання-рости. Російський ланцюжок: рост-расти (то "о", то "а"). Український ланцюжок: ловити-виловлюю. Російський ланцюжок: ловить-вылавливаю (то "о", то "а"). Українське "райдуга" (дуга в рай) (синонім "веселка") - буква "й" відпала - вийшло російське "радуга". Українське слово "вирій" - "вир". Російська відповідність - (рай)"ирий"-"водоворот". Тобто слова "вир" "вирувати" в російській немає. Вир - це портал в рай. Світло в кінці тунелю. Дослівно вир - це портал (рос. "водоворот"). Український ланцюжок: негідник-гідний. Російський ланцюжок: негодяй-достойный. Український ланцюжок: ступня-ступаю-поступово. Російський ланцюжок: стопа-ступаю-постепенно. Останнє слово є в англійській мові: step - крок. Українське "мити" - "мию" (всюди "и"). Російське "мыть"-"мою" (то "ы", то "о" немає сталості). Російське "порядок" вийшло з українського "по + рядок", але слова (по строках) в російській немає. Українське "вимога" (требование) відсутня в російській мові. Зате є похідне від нього - "вымогатели". Російські слова "требовать", "потребность" походять від українського "треба" (рос. "надо").
Для тих, хто не знає, слід пояснити, що церковнослов'янська мова виникла на основі давньоболгарської, шляхом перекладів на неї з грецької Біблії та інших релігійних книг. Ці книги створені болгарськими просвітителями Кирилом і Мефодієм в IX столітті, але в цілому, це фактично - давньоболгарська мова. Чому нинішня російська мова більш схожа лексично на болгарську і сербську мови, ніж на білоруську і українську? (При цьому в одну мовну групу з російською відносять чомусь саме ці дві мови, а не болгарську і сербську.) Це здається дивним, адже територіально Росія не межує з Балканами, а межує з білорусами і українцями, у яких в мовах майже немає ніякого болгарського впливу, а якщо воно і є, то це - принесені вже через Росію балканські мовні реалії. Такі слова формують суржик, який являється першою стадією і побічним наслідком росифікації. В тому і справа, що в Росії своїх корінних слов'ян не було, а тому вивчення тубільцями Московії чужої слов'янської мови йшло через принесену їм релігію, яка спиралася на болгарські тексти. Ось чому мордва Рязані, Москви, Тули, Костроми, Вятки, Мурома і інших угрофінських земель пізнавала слов'янську мову від болгарської мови - не маючи своєї власної місцевої слов'янської. І з цієї причини навіть той невеликий слов'янський зміст нинішньої російської мови - воно не спільне з білорусами і українцями, а спільне з болгарами, від болгарських книг. Це пояснення чому більшість сучасних росіян не розуміють слов'янських мов, адже вони не розмовляють слов'янською мовою і самі не є слов'янами.
І після цього нам розповідають, що наша мова походить від їхньої? Може навпаки? І дехто при цьому погано засвоїв наші слова. Любіть українську!
(тисни на назву)
Цікаві факти про українську мову
1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.
2. За лексичним запасом найбільш близькою до української мови є білоруська – 84% спільної лексики, далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім – російська (62%). До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11.
3.В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.
4. 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова "мед" і "страва". Це була перша згадка українських слів.
5. Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва "руська мова".
6. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру "П".
7. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера "Ф".
8. В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово "горизонт" має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.
9. Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.
10. Українська мова багата на зменшувальні форми. Зменшувальну форму має навіть слово "вороги" – "вороженьки".
За різними даними, українська мова займає 25 або 32 місце за кількістю носіїв серед найпоширеніших мов у світі. Для 36-37,5 мільйонів осіб українська мова є рідною. Загалом у світі 41-45 мільйонів осіб володіють українською.
Нагадаємо, "Мова – ДНК нації" – волонтерський освітній проект для всіх охочих вдосконалювати свої знання української мови.
1. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів.
2. За лексичним запасом найбільш близькою до української мови є білоруська – 84% спільної лексики, далі йдуть польська і сербська (70% і 68% відповідно) і лише потім – російська (62%). До речі, якщо порівнювати фонетику й граматику, то українська має від 22 до 29 спільних рис з білоруською, чеською, словацькою й польською мовами, а з російською тільки 11.
3.В українській мові, на відміну від решти східнослов'янських мов, іменник має 7 відмінків, один з яких – кличний.
4. 448 р. візантійський історик Пріск Панійський, перебуваючи в таборі гунського володаря Аттіли на території сучасної України, записав слова "мед" і "страва". Це була перша згадка українських слів.
5. Українську мову в різні історичні періоди називали по-різному: про́ста, руська, русинська, козацька тощо. Історично найуживанішою назвою української мови до середини XIX ст. була назва "руська мова".
6. В українській мові найбільша кількість слів починається на літеру "П".
7. Найменш уживаною літерою українського алфавіту є літера "Ф".
8. В українській мові безліч синонімів. Наприклад, слово "горизонт" має 12 синонімів: обрій, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид.
9. Назви всіх дитинчат тварин є іменниками середнього роду: теля, котеня, жабеня.
10. Українська мова багата на зменшувальні форми. Зменшувальну форму має навіть слово "вороги" – "вороженьки".
За різними даними, українська мова займає 25 або 32 місце за кількістю носіїв серед найпоширеніших мов у світі. Для 36-37,5 мільйонів осіб українська мова є рідною. Загалом у світі 41-45 мільйонів осіб володіють українською.
Нагадаємо, "Мова – ДНК нації" – волонтерський освітній проект для всіх охочих вдосконалювати свої знання української мови.
Унікальні логіко-лінгвістичні порівняння української та російської мов
Безліч російських українофобних "т.з. лінгвістів" стверджують, що українська мова є діалектом російської. Як українська мова може бути діалектом російської мови, якщо в українській 650 000 слів (літературних- 250 000 +400 000 застарілих і діалектних слів)? А в російській мові всього в усіх діалектах 115 000 слів (словник Даля). Чия мова є чиїм діалектом? Ми можемо вивести будь-яке російське слово зі слов'янським корінням, користуючись словником української мови. Але не кожне українське слово ви виведете, користуючись російським.
Тільки задумайтеся. Староукраїнське "од" (сучасне "від") задом наперед читається як "до" (зворотній напрямок). У російській же, як не намагайся, а з слова "от" слово "до" не отримаєш. У російській мові немає українських слів "до рогу" (до перехрестя), зате є похідне від них - слово "дорога".
Немає в російській мові українського слова "прати" (є "стирать"), зате є похідне від нього - "прачка". Немає в російській мові українського слова "пружній" (упругий), зате є похідне від нього - "пружина".
Немає слова "тягти" (тянуть), зате є "тяготы".
Немає слова "гребти" (грести), зате є похідне від нього "грабли".
Немає в російській мові слова "місити" (месить), зате є у російській похідне від нього - слово "миска" (посудина для замішування тіста).
У нас "пеньок" - "опеньки". В обох словах зустрічається корінь "пень". У російській же це буде "пенёк"-"опята" (у другому слові настільки викривили корінь, що слово пеньок вже не виходить).
У нас "сир-сироватка" (від слів сир м'яти - сироватка - то що залишається після віджимання сиру) (в обох словах корінь сир). У російській же мові настільки скривився корінь, що слово "сыр" вже не виходить - "сыворотка".
В українській мові "ведмідь" - той хто відає де мед. У російській же мові "медведь" - мед, який відає де він є. Маразм, чи не так?
У нас "діти-дитина" (множина - однина).
У російській же мові "дети-ребёнок" (множина-однина), а "детина" (великан). Абсурд, чи не так?
Українською "бджола" (від слів "буде жалити"). Російською "пчела". В російській є слово "размякнуть", але українського слова "м'який" (мягкий) немає. У російській "шальной" є, а української слова "шал" (баловство) немає. У російській "порожняк" є, а слова "порожній" (пустой) немає. У російській "смерд" є, а "смердіння" нема. Є понівечене - "смрад". У російській і українській мові є така рослина - "солодка". Але українського слова "солодка" (сладкая) немає. Корінь цієї рослини солодкий на смак. У російській є слово "якобы", але українського слова "як" (как), від якого воно створене немає. У російській мові є "потуги", але немає слова "потужний" (мощный). У російській мові є слово "беспечный" (безтурботний), але немає українського слова, від якого він створений - "безпека" (безопасность). Від українського слова "кістка" (косточка) походить російське "кисть", "кисточка". Але українського "кістка" в російській немає.
Українське "бути-буду" (і там і там "у"). Російське "быть-буду" (не підкоряється одному правилу). У польській мові пишеться "jego" , але тільки російською прийнято читати це слово як "ево" використовуючи фрикативний звук під один і той самий символ, тобто в нашій українській чи польській мовах символ відображає лиш один звук, а не різні обидва відразу. Від українського дрібно "посікти" пішло слово "пісок" (тобто посічений дрібно), але слова "секти" як в українській, в російській мові немає. Звідси ж і українське слово "сокира" - від слова "сікти". А в російській йому відповідає тюркське "топор". Українське "вдома" (тобто в + домі) - має значення. Російське "дома" - не має значення, як розуміти без контексту? Це множина чи це прислівник (наречие), який відповідає на питання "де?"? В українській же чітко - "дім, будинки, будівлі, доми" і "вдома".
В українській "зобов’язувати" в корені присутнє слово "в’язати" від слова "по-в'язати, або при-в'язати право". В російській же мові букву "в" викинули - "обязывать". У російській замість українського слова "коло" вживають тюркське "круг". Але присутнє похідне від нашого "кола" - це російське і українське слово "колода" (в розрізі колоди дерева в формі закладено коло). Російське "стена" походить від українського "з тину" - брали тин і обмазували його глиною. Українське слово "лан" (поле) присутнє в корені російського слова "поляна", але слова "лан" в російській мові немає.
Український ланцюжок "вітер-вітрило". Російський ланцюжок "ветер"-"парус". До Петра 1 в російських діалектах вживалося українське слово "ветрило" і "щегла" (замість західноєвропейського "мачта"). Порівняйте це з українським "щогла".
До Петра 1 вживалося російське-фінське "тятя" - спотворений аналог українського "тато". Папа ж у російську мову потрапило з французького при Катерині 2-й. Так само і слов'янські назви місяців, в українців вони автентичні і до сьогодні, а в Росії назви місяців відповідають англійським словам. Маловикористовуване українське слово "годити" (угождать). Від нього походить російське "год", але слова "годити" в російській немає. Тобто, українське "рік" - це пора від врожаю до врожаю (родитися - родити). Зате є похідне від слова "годити" - це "выгода". З українського "лагодити" випало "го" - вийшло російське "ладить". Таким чином Ладога - це перекручене українське "Злагода" (спокій, порядок) - тобто дослівно - спокійне озеро. Український ланцюжок "харчі-харчуватися-харчовий". Російський ланцюжок "харчи"-"питаться"-"пищевой". В українській мові буква "в" стабільна в таких словах "взяв", "давати", "дав". У російській же мові такої сталості не спостерігається - спостерігається то поява літери "в", то букви "л" (чергування в-л): "взяЛ"-"даВать"-"даЛ". Український ланцюжок "розповідь-оповідання-оповідка-повідати-відати-скуштувати-відвідати-заповідати". Російський ланцюжок "рассказ-повествование-рассказ-поведать-ведать-отведать-посещать-завещать"- Не підкоряється одному правилу, таке враження, що набрана з різних слов'янських мов-діалектів. Український ланцюжок "керувати" - "кермо" - "корма". Російський ланцюжок "руководить" (руками водить) - руль (чуже англійське слово), на противагу українському "кермо" - від "корма". Для українців "намагатися" (на + могти) тобто пересилювати себе, перевершувати свої сили. У російській же мові йому відповідає слово "пытка" яскравий приклад різного способу мислення, закладеного в мові. Відповідно українська мова вчить працювати, а російська мова вчить лінуватися. Український ланцюжок "рух" - "ворушити" - "руйнувати". Російський ланцюжок "движение"-"ворошить"-"рушить". Російське "рушить" - знищувати - похідне від українського "рушати"-"рух" - (двигать-движение). Підсунеш стіну - вона впаде. Українське "крапати" "р" відпала - вийшло російське "капать". Українське "лелека" (аист) від імені богів Леля і Лілі і їхнього дитини - Лялі. Звідси і віра в те що дитину приносить лелека. Звідси дитина лежить в колисці і йому співають українську народну "Люлі-люлі, чужим діткам дулі". Але слова "лелека" в російській мові немає, а дітей він все одно приносить.
У російській мові немає українського "плескати", але коли росіяни танцюють (пляшут) - вони плескають в долоні. Звідси і слова пляс, плясать.
Українське "їжак" (від слів "їжа" в казках їжачок, звір який носить їжу на голках). Російське "ежик" - це зіпсоване українське "їжак", але слова "їжа" в російській немає. Зате є в російській "ешь" - похідне від "їжа". Українське "рідкий" - "рідина" походить від слова "родити". Без рідини нічого не родить на городі. Російське ж слово "жидкий" це викревлене на польський манер слово (поляки змінюють букви "р" на "ж", як в словах Ряшів-Жешув - українська і польська назва одного і того ж міста). Український ланцюжок "дух-дихати-дихання." (Всюди "х") Російський ланцюжок "дух-дышать-дыхание" ( "х" чергується з "ш" - немає сталості). Всі ці слова похідні від українського "дмухати" (м випала - вийшло дух).
У російській мові немає українського слова "купа", "копа" (є куча). Зате є слова похідні - "куплять", "копить" (має бути "на купу", а є "на кучу"). Російське "ещё" - похідне від українського "є ще". Російські слова "сегодня", "сейчас", "сию минуту" - містять українське слово "це" (по-старому як у віршах 19 ст. "се") (сего, цього, цею, цю). У російській мові такого слова взагалі немає. Замість нього вживають слово "этот". Український ланцюжок: кошти-коштувати-кошторис-коштовний-кошерний-кошель. Російський ланцюжок: деньги-стоить-бюджет-драгоценный-кошерный-кошелёк. Український ланцюжок: ліки-лікувати-лікувальний-лікар. Російський ланцюжок: лекарство-лечу-лечебний-врач. Український ланцюжок: їжа-їж. Російський ланцюжок: еда-ешь. Український ланцюжок: жувати-жую. Російський ланцюжок: жевать-жую (то "е", то "у").
Український ланцюжок: йти-прийти. Російський ланцюжок: идти-прийти. У російській мові є ім'я "Володя", але українського "володіти" (владеть) немає. Від українського "плутати" відпала "л" - вийшло російське "путать". Український ланцюжок: зростання-рости. Російський ланцюжок: рост-расти (то "о", то "а"). Український ланцюжок: ловити-виловлюю. Російський ланцюжок: ловить-вылавливаю (то "о", то "а"). Українське "райдуга" (дуга в рай) (синонім "веселка") - буква "й" відпала - вийшло російське "радуга". Українське слово "вирій" - "вир". Російська відповідність - (рай)"ирий"-"водоворот". Тобто старослов'янського слова "вир" "вирувати" в російській немає. Вир - це портал в рай. Світло в кінці тунелю. Дослівно вир - це портал (рос. "водоворот"). Український ланцюжок: негідник-гідний. Російський ланцюжок: негодяй-достойный. Український ланцюжок: ступня-ступаю-поступово. Російський ланцюжок: стопа-ступаю-постепенно. Останнє слово є в англійській мові: step - крок. Українське "мити" - "мию" (всюди "и"). Російське "мыть"-"мою" (то "ы", то "о" немає сталості). Російське "порядок" вийшло з українського "по + рядок", але слова (по строках) в російській немає, адже письмо у московитів з'явилось пізніше ніж в українців. Українське "вимога" (требование) відсутня в російській мові. Зате є похідне від нього - "вымогатели". Російські слова "требовать", "потребность" походять від українського "треба" (рос. "надо").
У російських казках є "Сивка-Бурка" і слово "сивый". Але українського слова "сивіти" (седеть) немає, як і слова "сивина" (седина). Російське "обойма" (напримклад "обойма патронна" — металева рамка для кількох патронів, за допомогою якої їх одночасно вставляють у магазинну коробку гвинтівки, пістолета тощо, тобто патрони там обійняті) походить від українського "обіймати" (обнимать), але слова "обіймати" в російській немає. Взагалі не логічна відповідність. У російській є слово "порох", але немає українського слова, від якого воно створене - "порошинка" (пылинка).
Український ланцюжок "слиз" - "слизький". Російський ланцюжок "слизь"- "скользкий". Українське "пряжене молоко" - "п" відпала - вийшла російська "ряжанка". Пряжити (або нагрівати). Але слова "пряжить" в російській немає.
Український ланцюжок: теля-телята. Російський ланцюжок: телёнок-телята. Наші предки орали землю і при цьому співали пісні - гімни богам. В російській мові місцеві фіно-угри не дозрозуміли, що ми робимо і орать - це у них кричати (навіть не славити богів, зауважте) а російською ж "орати" буде "пахать".
У всіх слов'янських мовах "невістка" - це молода дружина (весілля вони вже давно відіграли). Тільки в російській мові "невеста" - це ще та дівчина, що не вийшла заміж, а тільки виходить. Тобто російське населення слабо розуміло сенс слов'янських слів. У всіх слов'янських мовах "чапля", а в російській - "цапля". Цокання - це відмінна риса релікта фіно-угорської мови племені Мещери. За межами розселення Мещери цокання не зустрічається.
Український ланцюжок: людина-люди-людство. Російський ланцюжок: человек-люди-человечество. Український ланцюжок: будинок-будувати-буда. Російський ланцюжок: дом-строить-будка. Суцільні винятки з правил. Українське "суворий" (згадайте Суворова) - російське "суровый" - взагалі перекрутили. Українське "нагромадження" (від слова "громадити"). Російське "нагромождение" (слова "громождить" немає) .
Український ланцюжок: очі-окуляри. Російський ланцюжок: глаза-очки (німецьке чи англійське слово glass - скло). Український ланцюжок: праска-прасувати. Підпорядковується одному правилу. Російський ланцюжок: утюг-гладить. Не підпорядковується одному правилу. У збірнику Святослава 1073 року зустрічаємо українське "дав" замість церковнослов'янського "дал". Українське "буджу" (від "будити" - корінь буд - скрізь присутній) - в російській ж "бужу" (корінь "буд" взагалі не виходить). Російське ж (з слова буджу), з'явилося лише в 16 столітті і було перероблено з церковнослов'янської жд. (жд досі зустрічається в слові "возбуждать" - але корінь "буд" - від будити з цього слова аж ніяк не вийде. Тобто церковнослов'янська мова - похідна від староукраїнської, а не навпаки).
Для тих, хто не знає, слід пояснити, що церковнослов'янська мова виникла на основі давньоболгарської, шляхом перекладів на неї з грецької Біблії та інших релігійних книг. Ці книги створені болгарськими просвітителями Кирилом і Мефодієм в IX столітті, але в цілому, це фактично - давньоболгарська мова. Чому нинішня російська мова більш схожа лексично на болгарську і сербську мови, ніж на білоруську і українську? (При цьому в одну мовну групу з російською відносять чомусь саме ці дві мови, а не болгарську і сербську.) Це здається дивним, адже територіально Росія не межує з Балканами, а межує з білорусами і українцями, у яких в мовах майже немає ніякого болгарського впливу, а якщо воно і є, то це - принесені вже через Росію балканські мовні реалії. Такі слова формують суржик, який являється першою стадією і побічним наслідком росифікації. В тому і справа, що в Росії своїх корінних слов'ян не було, а тому вивчення тубільцями Московії чужої слов'янської мови йшло через принесену їм релігію, яка спиралася на болгарські тексти. Ось чому мордва Рязані, Москви, Тули, Костроми, Вятки, Мурома і інших угрофінських земель пізнавала слов'янську мову від болгарської мови - не маючи своєї власної місцевої слов'янської. І з цієї причини навіть той невеликий слов'янський зміст нинішньої російської мови - воно не спільне з білорусами і українцями, а спільне з болгарами, від болгарських книг. Це пояснення чому більшість сучасних росіян не розуміють слов'янських мов, адже вони не розмовляють слов'янською мовою і самі не є слов'янами.
І після цього нам розповідають, що наша мова походить від їхньої? Може навпаки? І дехто при цьому навіть погано засвоює наші слова. Любіть українську!
Немає коментарів:
Дописати коментар